потурбуватися


потурбуватися
-у́юся, -у́єшся, док.
1) Відчути неспокій, хвилювання; занепокоїтися, стривожитися.
2) Виявити увагу до чиїх-небудь потреб, піклування про когось, щось; постаратися зробити послугу комусь. || перев. з інфін., у формі наказ. сп. Уживається для вираження ввічливого прохання, спонукання зробити що-небудь.
3) Турбуватися якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "потурбуватися" в других словарях:

  • потурбуватися — [потурбува/тиес а] у/йус а, у/йеіс :а, у/йеіц :а, у/йуц :а …   Орфоепічний словник української мови

  • потурбуватися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • пожаліти — і/ю, і/єш, док. 1) перех., без додатка і рідко неперех. Відчути жалість, співчуття до кого небудь; зглянутися на кого , що небудь. || Висловити співчуття. || Потурбуватися про кого небудь; виявити прихильність, приязнь. 2) неперех. Відчути жаль,… …   Український тлумачний словник

  • помишляти — я/ю, я/єш, недок., поми/слити, лю, лиш, док. 1) без додатка.Розмірковувати над чим небудь. 2) про що, за що, об чім, о чім, також з інфін. Мріяти про щось, думкою пориватися, прагнути до здійснення чого небудь. || У думках зосереджуватися на чому …   Український тлумачний словник

  • угледіти — (вгле/діти) і рідше угля/діти (вгля/діти), джу, диш, док., перех., розм. 1) Сприйняти зором; побачити, помітити. || Роздивитися кого , що небудь. || Пізнати, примітити кого , що небудь. || Стати свідком чогось бажаного, давно очікуваного. ||… …   Український тлумачний словник